Комітетом  Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, за результатами розгляду проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працю (реєстр. № 5344-д),  рекомендовано  прийняти його у другому читанні та в цілому.

Для роботодавців запроваджується внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю. Сплачувати внесок та подавати звітність про його нарахування та сплату необхідно буде до Пенсійного фонду України у строки, встановлені законом для подання звітності та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. За несплату або несвоєчасну сплату передбачається застосування фінансових санкцій у вигляді пені та штрафів.

Встановлюється наступний норматив для працевлаштування осіб з інвалідністю: 

для роботодавців, які мають у штаті від 8 до 25 працівників – 1 робоче місце, на яке має бути працевлаштована людина з інвалідністю; 

для роботодавців, основним видом діяльності яких є реабілітація осіб з інвалідністю, навчання таких осіб або догляд за ними -  2% робочих місць має бути зайнято працівниками з інвалідністю;

для роботодавців, які  мають у штаті більше ніж 25 працівників квота для працевлаштування осіб з інвалідністю складає 4% робочих місць.

При цьому норматив вважається виконаним якщо розмір оплати праці працівника з інвалідністю перевищує мінімальну заробітну плату.  До виконанням нормативу зараховується і стажування особи з інвалідністю за умови, що така особа отримує заробітну плату не нижче мінімальної.

Ці вимоги стосуватимуться  роботодавців як приватного, так і державного сектору, про це свідчить  визначення в законопроєкті терміну «роботодавець» - це «юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, та фізична особа – підприємець, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), контракту про проходження служби або на інших умовах, передбачених законодавством, за винятком цивільно-правових договорів».

Звертаємо увагу, що запроваджується відповідальність роботодавця, якщо він не забезпечить повернення працівника з інвалідністю на роботу, після того, як з ним трапився  нещасний випадок на виробництві. Передбачається, що роботодавець має компенсувати працівнику втрачений заробіток, але не більше ніж за 6 місяців. 

Підприємства, за умови дотримання певних критеріїв, визначених законодавством, зможуть набувати статусу  підприємства трудової інтеграції осіб з інвалідністю або підприємства захищеного працевлаштування.